carabaas | Мег / The Meg / Мег: Монстр глубины

В основі сюжету американського фантастичного фільму жахів режисера Джона Тертелтауба - роман Стіва Альтена "Мег" 1997 року, але від книги в підсумковій версії фільму лишилася тільки сюжетна затравка і головний герой Джонас Тейлор (Джейсон Стейтем). Сюжет значно змінено немає масштабності книги. Наприклад, епізоду в Міловому періоді, де тиранозавра, що впав у воду, з'їдає мегалодон.

На станції по вивченню підводного життя хочуть перевірити теорію, згідно з якою на дні Тихого океану є прихована, раніше невивчена область, де можуть мешкати різні істоти, які довгі роки вважалися вимерлими. Але все йде не за планом, коли батискаф з дослідниками атакує мегалодон.

І так вже вийшло: мегалодон проникає через бар'єр у наш світ.

«Мег» в цілому наслідує типові штампи кіно з життя акул-людожерів, але періодично досить весело їх висміює. Акулу показали, звичайно, гігантською, але все ж менш фантастичних розмірів. У цьому вся суть жаху - фантазувати, але не відходити занадто далеко від реальності. Так адже набагато страшніше, погодьтеся?

Ну і не можна не згадати про Джейсона Стейтема, який миготить протягом усього фільму зі своєю непроникним обличчям і могутнім торсом. Джейсон в образі бувалого рятувальника-підводника виглядає цілком переконливо. Якщо ви думали, що бачили все, на що здатен британський актор, то «Мег» вас здивує - тут він кілька разів з голими руками виступає проти 23-метрової доісторичної акули. І ці сцени виглядають дуже круто, хоч і на словах звучать досить безглуздо.

Часто в житті людям доводиться робити вибір, шукати компроміс - приносити щось у жертву заради досягнення мети. Зрозуміло, що мета не виправдовує засобів і при рубці лісу бажано враховувати втрати у вигляді трісок.

Так і у фільмі героєві постійно доводиться робити вибір, кимось жертвувати заради порятунку більшості. Це болючий вибір, але хтось повинен його весь час робити. І нести за свої рішення відповідальність.