УКРАЇНСЬКА НАЦІЯ — етносоціальний організм, що утворився внаслідок висхідного розвитку українського етносу. Процес формування української нації припадає на кінець XVIII — XIX ст. Особливо активно він проходив після скасування в Росії кріпосного права і з початком бурхливого промислового розвитку (модернізації). Інтелектуальним ядром формування української нації була українська інтелігенція, яка всупереч несприятливим історичним умовам (територіальний розкол, русифікація на сході і полонізація на заході, переважання сільського населення, малочисельність національної еліти, особливо промислової) спромоглася зберегти історичну пам'ять і самоназву народу, обґрунтувати його національні інтереси. Всебічний розвиток української нації тривалий час гальмувався відсутністю власної держави. Здобуття незалежності заклало умови для утвердження української нації як державної. Одночасно визначилися дві тенденції у розвитку української нації. Перша полягає в тому, що українська нація ототожнюється з українським етносом на його більш високому етапі. Друга зводить розуміння української нації до сукупності усіх громадян Української держави.